Turtles All the Way Down (Green John); Penguin, 2018

Автор славиться своїми досить популярними підлітковими романами, які піднімають досить важкі теми. І ця книга не виняток. Головна героїня страждає на психологічні, тривожні розлади, але при цьому намагається жити повноцінним життям. Хоча голоси в її голові постійно повторюють, що вона не достойна жити щасливо. Саме через психологічні бар’єри їй тяжко соціалізуватися в житті. Її коло спілкування досить маленьке, і складається всього з однієї людини – її найкращої подруги. І саме їй головна героїня дуже заздрить. Адже її подруга комунікабельна, постійно знаходить пригоди на п’яту точку, взагалі «запалює» все навколо. Тоді як над головою головної героїні постійні грозові хмари, над головою її найкращої подруги постійні веселки. Ось і зараз дівчина вирішила втягнути свою тривожну і постійно похмуру подругу в авантюру – знайти зниклого мільйонера. Детективна лінія в книзі знаходиться на задньому плані, тому про неї немає чого особливо сказати. А от знаходитися в голові депресивної дівчини, яка постійно намагається винирнути з пітьми, у яку її заштовхує її підсвідомість – ось це тяжко було.

Кто-то покупает лотерейные билеты в надежде выиграть заветный миллион, а я продолжаю читать каждую новую книгу Джона Грина в надежде на что-то хотя бы приблизительно схожее с "The fault in our stars". Но, мечтать как говориться, не вредно. Большинство книг Грина балансируют между "всё хорошо" и "серьёзно?". В итоге получаются такие себе сказочки для подростковой аудитории, где обычно понатыканы все возможные проблемы. "Turtles all the way down - не исключение". Тут вам проблемы отцов и детей, экономической не стабильности среднего класса, и как вишенька на торте - главная героиня с мизофобией. И всё это вроде бы можно было бы раскрыть по-настоящему, но нет, автор неотступно смотрит на этот мир взглядом 15-ти летней девочки. Пожалуй, единственное, удивляет и раздражает одновременно, это попытка автора обмануть ожидания читателя. Книга начинается по сюжету присущему Нэнси Дрю, но если в книгах о девочке-детективе есть действие, то здесь всё быстро сходит на нет. В конечном итоге книга кажется сырой и неувлекательной.